Порадник для батьків: профілактика суїцидальної  поведінки у дитини

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Підлітковий та молодший шкільний вік — це період емоційної нестабільності. Своєчасна увага батьків, довірливі стосунки та вчасне звернення до фахівця можуть врятувати життя дитини.

На що звернути увагу (тривожні сигнали)

• Різко змінює настрій, поведінку, апетит або сну.
• Втрата інтересу до улюблених занять, гуртків, спілкування з друзями.
• Розмови або жарти про смерть, безглуздість життя, тягар для інших.
• Роздача особистих речей, «прощальні» повідомлення чи листи.
• Самоізоляція, замкнутість, уникнення розмов.
• Раптове заспокоєння після тривалого пригніченого стану (може свідчити про прийняте рішення).
• Різке зниження успішності, конфлікти в колективі, ознаки цькування (булінгу).
• Вживання алкоголю, психоактивних речовин.
• Сліди самоушкоджень на тілі.

Якщо ви помітили хоча б декілька з цих ознак — це привід діяти, а не чекати.

Що добре (захисні фактори):

• Тепла, довірлива атмосфера в родині;
• Відчуття дитиною своєї цінності та підтримка, незалежність від оцінок і досягнень;
• Стабільний режим дня, повноцінний сон, фізична активність;
• Гуртки, хобі, спілкування з однолітками — відчуття причетності;
• Відкрита розмова про почуття без осуду;
• Знання дитиною, до кого звернутися у складній ситуації.

Як говорити з дитиною

• Обирайте спокійний момент — без поспіху, свідків, гаджетів.
• Питайте прямо, але дбайливо: «Я бачу, що тобі важко останнім часом. Чи були в тебе думки про те, що жити не варто?» Пряме запитання не «підштовхує» до дії — навпаки, знімає напругу і показує, що тема не табу.
• Слухайте, не перебиваючи й не знецінюючи. Уникайте фрази «не вигадуй», «у тебе все є, чого тобі бракує», «інші живуть гірше».
• Не давайте поспішних порад і не сваріть — головне зараз почути дитину.
• Скажіть прямо, що ви поруч і що звернення по допомогу — це нормально й не соромно.

Чого НЕ варто робити

• Ігнорувати або применшувати сказане («це просто підлітковий бунт»).
• Соромити, читати нотації, погрожувати покаранням.
• Обіцяти зберегти в таємниці, якщо дитина розповіла про думки про смерть.
• Залишати дитину на самоті в гострому стані.
• Якщо дитина зізналася в суїцидальних думках, залишайтеся поруч, не залишайте дитину саму.
• За можливості обмежте доступ до досить небезпечних предметів і речовин удома.
• Зверніться до практичного психолога закладу освіти, сімейного лікаря або дитячого психіатра.
• У випадку гострої безпеки — телефонуйте на лінію екстреної допомоги або зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я.

Куди звертатися по допомогу:

Lifeline Ukraine — гаряча лінія з профілактики самогубств: 7333 (безкоштовно, конфіденційно)

Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0 800 500 225

Всеукраїнський телефон довіри: 0 800 501 701

Практичний психолог ЦЕВ: 099 052 48 44

Сімейний лікар / дитячий психіатр за місцем проживання.

Ілляшенко Світлана Олександрівна (дитячий психіатр).

Адреса: м. Шостка,  вул. Мирослава Ляшка 1.

Телефон: +380544972376, +380544972267

Клініка дружня до молоді (психолог)

Адреса: м. Шостка, вул. Героїв Шосткинщини, 23

 Телефон: +380544972640