БЕЗПЕКА ДИТИНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО БУЛІНГ ТА КІБЕРБУЛІНГ

Булінг (цькування) — це тривала, умисна та повторювана агресивна поведінка (фізичне чи психологічне насильство). Коли воно переноситься у цифровий простір (соцмережі, месенджери, онлайн-ігри), це стає кібербулінгом.

Головна небезпека кібербулінгу полягає в тому, що він триває 24/7, охоплює величезну аудиторію та залишає тривалий цифровий слід. Ваша увага та підтримка — це головний захист для дитини.

Як розпізнати, що дитина зазнає цькування?

Дитина не завжди може прямо сказати про проблему через сором чи страх зробити ще гірше. Зверніть увагу на такі тривожні маркери:

  • Зміни у поведінці: дитина стає замкнутою, тривожною, різко втрачає інтерес до навчання чи улюблених хобі.
  • Фізичні симптоми: часті скарги на головний біль чи біль у животі (особливо зранку перед школою), поганий сон чи втрата апетиту.
  • Матеріальні ознаки: дитина регулярно приходить із пошкодженим одягом, синцями або «губить» кишенькові гроші та гаджети.
  • Цифрові реакції: дитина нервує після отримання сповіщень на телефоні, різко закриває ноутбук або видаляє свої акаунти.

Профілактика булінгу: як діяти щодня

Щоб мінімізувати ризики цькування, будуйте правильні орієнтири в реальному та віртуальному житті дитини.

  1. У реальному житті
  • Спілкуйтеся без осуду: дитина повинна знати, що дім — це безпечне місце. Замість загального «Як справи в школі?», запитуйте про конкретні емоції та взаємини з однокласниками.
  • Поясніть різницю між «стукацтвом» і захистом: навчіть дитину, що розповісти дорослому про цькування (себе чи друга) — це не боягузтво чи донос, а сміливий крок для зупинення насильства.
  • Розвивайте самооцінку: запишіть дитину на гуртки чи секції, де вона зможе знайти однодумців та відчути свою успішність.
  1. У цифровому просторі (кібербезпека)
  • Правило приватності: навчіть дитину ніколи не ділитися в інтернеті паролями, домашньою адресою, номером телефону та відвертими фото.
  • Емоційна пауза: домовтеся про правило: «Відчуваєш злість чи образу — відклади телефон». Реагувати на провокації в стані гніву не можна, емоції минуть, а написане залишиться в мережі назавжди.
  • Цифровий етикет: поясніть, що правила вихованості однакові як у житті, так і в мережі. Не можна писати іншим те, чого б ти ніколи не сказав їм в очі.

Алгоритм дій: Що робити, якщо булінг уже стався?

Якщо ваша дитина є жертвою:

  1. Збережіть спокій та підтримайте: скажіть: «Я вірю тобі. Ти не винен у цьому. Я з тобою і допоможу все вирішити».
  2. Зберіть докази кібербулінгу: робіть скриншоти образливих повідомлень, коментарів чи публікацій, зберігайте посилання на профілі кривдників.
  3. Заблокуйте агресора: скористайтеся функціями «Заблокувати», «Поскаржитися» на публікацію або обмежте коло тих, хто може залишати коментарі в налаштуваннях соцмереж.
  4. Не контактуйте з батьками кривдника самостійно: це може спровокувати конфлікт між дорослими та посилити тиск на дитину.
  5. Зверніться до адміністрації школи: напишіть офіційну заяву на ім’я директора. Школа зобов’язана створити комісію та відреагувати на випадок цькування. Також віднедавна діє можливість подати анонімне онлайн-повідомлення про булінг на сайті АІКОМ.

Куди звернутися по допомогу?

Якщо ви або ваша дитина не можете впоратися із ситуацією самостійно, негайно звертайтеся за кваліфікованою підтримкою:

  • 102 — Національна поліція України (для фіксації правопорушень та притягнення до адмінвідповідальності).
  • 116 111 або 0 800 500 225 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
  • 0 800 213 103 — Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги (юридичні консультації).
  • Служба освітнього омбудсмена України — якщо адміністрація закладу не реагує на ваші звернення.
  • Платформа «Поруч» — онлайн-групи психологічної підтримки для підлітків та батьків.

Юридична довідка: відповідальність та штрафи за булінг

 В Україні за вчинення булінгу (зокрема й кібербулінгу) передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Оскільки малолітні та неповнолітні особи не завжди можуть відповідати перед законом самостійно, фінансовий та виховний тягар лягає на їхніх батьків.

  1. Якщо булінг вчинила дитина віком до 16 років:

За дії малолітніх кривдників (до 14 років) та неповнолітніх (від 14 до 16 років) повну адміністративну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють. Суд накладає на них такі стягнення:

  • За перший зафіксований випадок: штраф від 850 до 1 700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
  • За повторне цькування протягом року або булінг, вчинений групою осіб: штраф від 1 700 до 3 400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
  1. Якщо кривднику від 16 до 18 років:

Підлітки в цьому віці вже самостійно відповідають за адміністративні правопорушення. До них застосовуються такі ж суми штрафів (від 850 до 3 400 грн) або громадські роботи.

  1. Хто доводить факт булінгу?
  • Згідно з оновленим Наказом МОН № 961, що набрав чинності в серпні 2026 року, школи зобов’язані реагувати на будь-які поодинокі прояви насильства. Проте офіційний статус «булінгу» (як систематичного цькування — від 2 разів за 12 місяців) встановлює виключно суд
  • Комісія при школі лише збирає первинні матеріали, оцінює ризики й терміново (за 3 години) передає дані в поліцію та Службу у справах дітей.