Випускник «Народного художнього колективу» ансамблю народного танцю «Джерельце» (керівники Людмила Маковець, заслужений працівник культури України, Яна Трет’як, Олексій Дейнека) Роман Васильович Бабич, позивний «Диск». Гвардії лейтенант медичної служби. Військовослужбовець 1-го механізованого батальйону 93 Гвардійської окремої механізованої бригади. Найболючіша втрата для народного ансамблю народного танцю «Джерельце».
Роман народився у 1985 році в селищі Вороніж, Шосткинського району, Сумської області. Роки дитинства і юності провів у колі вихованців «Джерельця». «Наш Ромчик» – так говорили про нього у колективі, а він, завдяки наполегливості і танцювальному хисту став солістом колективу. Коли Роман виходив на сцену, то його посмішка підкорювала всіх глядачів. Саме «Джерельце» навчила Романа дисципліні, відповідальності і неймовірній любові до України. Після закінчення школи і випуску з колективу Роман Бабич вирішив стати медиком.
Вищу медичну освіту здобув у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця у 2008 році. За спеціальністю – лікар загальної практики. На військовій кафедрі отримав звання молодший лейтенант.
Після навчання займався страхуванням життя, обіймав посаду директора департаменту страхової компанії.
У 2011 році переїхав на постійне місце проживання у Боярку. Одружився, у подружжя народилося двійко чудових діточок.
На початку 2014 року, коли в Криму ще тільки з’являлися «зелені чоловічки», прийшов до військкомату аби записатись добровольцем. Тоді дали відповідь, що наразі у допомозі немає потреби, а вже у вересні того ж року Романа було призвано до лав Української Армії на захист кордонів нашої держави вже на Сході України.
Відправився у зону проведення антитерористичної операції, отримавши посаду начальника медичного пункту.
Побувати довелося в найгарячіших місцях. Чи не щоденно особисто евакуювати поранених та загиблих бійців з Донецького аеропорту, Авдіївки, Пісок, Водяного, Опитного, Тоненького, з опорних пунктів шахти Бутівка, РЛС «Зеніт».
Одного разу, під час евакуації поранених з ДАПу через наданий противниками «коридор», довелось слухати усі перемовини ворожої сторони з приводу розстрілу їхньої машини. Водій «Таблетки» тоді зумів уникнути попадання снарядів «Мухи», чим урятував життя екіпажу.
«13.01.2015 року – мій другий день народження. Ми одним екіпажем, що залишився на весь батальйон, їхали на евакуацію наших десантників у ДАП, потрапили під обстріл ворожих «градів» (вони «ловили» танк та БМП, що прикривали відхід МТ-ЛБ з пораненими) та лише дивом залишилися неушкоджені. В той день шматком асфальту, що підняло вибухом снаряду, розбило лобове скло в машині з моєї сторони. Уламок розколовся об мою каску. Ми не зупинилися, доїхали до місця зустрічі з МТЛБ, оперативно надали допомогу та доставили хлопців до найближчої лікарні», – згадує Роман.
Один з поранених згодом таки помер, але побратими мали можливість поховати його як Героя!
Життя близько 600 військовослужбовців було врятовано завдяки професіоналізму Романа та своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги. Медичний пункт, яким він керував, був одним із найкращих і бойових медпунктів у зоні проведення АТО.
Ім’я Романа прозвучало і в телевізійних новинах. Народний депутат, лідер Правого Сектору Дмитро Ярош особисто подякував йому за надану першу медичну допомогу і врятоване життя!
Демобілізований у вересні 2015 року.
Після демобілізації Роман повернувся на попереднє місце роботи. Додатково займався інструктажем: проводив навчання військових, а також цивільних з надання першої медичної та домедичної допомоги в різних умовах. Цю важливу місію Роман здійснював як волонтер у складі громадської організації «Білі берети».
У липні 2015 року Роман Бабич нагороджений орденом «Народний Герой України». Загинув 25 січня 2023 р.
Йому навічно 37….
